Орфографічний словник української мови. 2005.
притухати — I а/є, недок., приту/хнути і розм. приту/хти, хне, док. 1) Поступово тухнути, переставати горіти, світитися. || Поступово переставати сяяти, блищати, світитися (про зорі, очі і т. ін.). 2) перен. Зменшуватися, послаблюватись у своєму вияві (про… … Український тлумачний словник
притухнути — I див. притухати I. II див. притухати II … Український тлумачний словник
притухти — I див. притухати I. II див. притухати II … Український тлумачний словник
притухання — я, с. Дія за знач. притухати I … Український тлумачний словник
гаснути — I (переставати горіти, світитися), (і)згасати, (і)згаснути, загасати, загаснути, погасати, погаснути, у[в]гасати, у[в]гаснути, догасати, догаснути, гаситися, загашуватися, загаситися, тухнути, потухати, потухнути, стухати, стухнути, затухати,… … Словник синонімів української мови
